Здається мені, що так вже було
Це коло, ця річка, це небо і дно
Вагаюсь, несплю, чую голос творіння
Воно шепотить що існує надія
Надія на поштовх, надія на сон
Що оминить солдата настирливий дрон
Війна пустота війна не на часі
Почати її намагаються мразі
Хто люди хто мавпи хто просто ніщо
Але спозаранку сонце зійшло
Та мовлило – ДІти спиниться негайно
І буде вам небо навіки безхмарно
04.02.2025
Здається мені, що так вже було

